Рекомендації по проведенню комплексу осінньо-польових робіт під урожай озимих культур в умовах Півдня України

Селекція озимої пшениці у багатьох країнах світу, зокрема й в Україні, проводиться із застосуванням новітніх технологій та досягнень науки. Але створити сорт, який був би однаково придатним для вирощування у різних зонах та за будь-яких технологій дуже важко. Основні напрямки селекції сортів пшениці на сьогодні диктують зміни клімату, які потребують створення високо адаптивних, стабільних та продуктивних сортів.

За даними Одеської метеорологічної станції, за останні 100 років середньорічне температурне тло підвищилося на 0,4 °С, у тому числі в зимовий період на 0,7 °С. Внаслідок цих змін спостерігається суттєве збільшення тривалості осінньо-зимової вегетації озимої пшениці (в середньому на 18 діб), частоти оновлення зимової вегетації рослин (на 22-26%), значного зростання амплітуди коливання метеорологічних факторів. Так, із проаналізованого 100-річного періоду 18 років спостерігалися зими з критичними мінусовими температурами для перезимівлі пшениці, 16 років вони були майже безморозними, коли рослини практично не припиняли вегетації. Причому 10 теплих зим спостерігалося протягом останніх 20 років. При незначних змінах температурного фону в період весняно-літньої вегетації пшениці озимої зростає частота років із посухами, особливо в період формування зерна. На півдні України переважають роки із посушливими умовами у період літньої вегетації (60%).

Основа майбутнього врожаю озимих культур закладається з осені, з розумного підходу до вибору сорту, попередника, обробітку ґрунту, організації заходів захисту від шкідливих організмів, дотримання інших рекомендованих елементів технології вирощування культури.

Обробка ґрунту під посів озимої пшениці залежить від попередника і повинна забезпечувати сприятливий водний режим для отримання гарних своєчасних сходів, а також зростання та розвитку рослин на всіх етапах онтогенезу, що призводить до підвищення стійкості рослин до кореневих гнил та інших шкідливих організмів.

Обробіток ґрунту важливо проводити своєчасно, зосередивши увагу на знищення рослинних залишків шляхом подрібнення та загортання у ґрунт, проведення обробки у найбільш уразливі стадії шкідників.

Безперечно, глибоке оранка значно знижує кількість шкідливих організмів у ґрунті, але потреба зменшення енерговитрат та заощадження ґрунтової вологи спонукають застосовувати мінімальний аж до нульового обробітку ґрунту. У зв’язку з цим виникає необхідність використання хімічних заходів захисту вчасно вегетації.

Вибір попередника.

Як відомо, оптимальними попередниками озимої пшениці є чиста та зайнята пара, зернобобові, кукурудза, баштанні, багаторічні трави.

Хоча за певних умов ці попередники можуть сприяти підвищенню рівня ураженості хворобами, але в таких посівах спостерігається витривалість рослин і висока продуктивність. Використання стерневих попередників для сівби озимих сприяє їх ураженню кореневими гнилями, септоріозом, фузаріозом та іншими хворобами. Підвищується шкідливість спеціалізованих фітофагів, головним з яких осінній період є хлібна жужелиця. Нерідко виникає потреба інсектицидної обробки проти цього шкідника (ЕПВ 2-3 личинки на м2), який має досить тривалий період відродження личинок, що ускладнює боротьбу з ним, тому досить важко визначити період масового відродження личинок та період початку обприскування. Краще використовувати препарати системної дії, що дозволить взяти під контроль ще й деяких внутрішньостеблових шкідників, а також попелицю.

Терміни сівби: Коли сіяти озиму пшеницю. Найчастіше багато вчених рекомендують сіяти пшеницю в такі терміни, щоб до входу в зиму рослини добре розкустилися, створили по 3-4 втечі та сформували добре розвинену кореневу систему, отримали високу стійкість до несприятливих умов перезимівлі.

Однак оптимальний термін сівби озимої пшениці щороку значно змінюється, що залежить від погодних умов року. У середньому найвищий урожай пшениця забезпечувала при посіві 25 вересня. Але протягом цих років спостерігалися чималі відхилення оптимального терміну від зазначеної дати. Тому розраховувати на отримання максимального врожаю пшениці озимої, використовуючи середню дату сівби, не можна. Найкращі терміни її посіву слід визначати з урахуванням погодних умов, вологості ґрунту, попередника, сорту тощо.

Терміни сівби озимої пшениці значною мірою залежать від вологості ґрунту.

На сьогоднішній день основним лімітуючим фактором є наявність продуктивної вологи в ґрунті, як під час сівби, так і протягом усієї вегетації (особливо в останні роки).

Для загального розуміння, якщо у кулі ґрунту 0-20 см:

< 4 мм – насіння не проростає;

5-10 мм – насіння починає проростати, але часто це закінчується тим, що воно засихає, особливо при температурі ґрунту вище 18 °С;

11-20 мм – насіння проростає, частина засихає, частина сходить, посіви зріджені, рослини ослаблені;

21-30 мм – запаси вологи достатні для отримання дружних сходів та нормального розвитку рослин;

>30 мм – запаси вологи оптимальні повноцінного отримання сходів, зростання та розвитку рослин.

Дослідженнями встановлено, що найкращі умови для росту та розвитку рослин та формування високого врожаю озимої пшениці по чорній парі – з 20 вересня по 5 жовтня, а після непарових попередників, які зазвичай обмежують запаси вологи у ґрунті, озиму пшеницю краще сіяти на сім-десять днів. раніше, ніж по чорному пару, щоб рослини встигли восени розкуситися.

Отже, за наявності вологи в ґрунті, насамперед, слід сіяти озиму пшеницю після непарових попередників, потім за зайнятими парами, а за ними – на чорних парах та зрошенні.

А як бути, коли оптимальні терміни сівби настали, ґрунт добре підготовлений, але на глибині загортання насіння сухий? Тоді сівбу слід відкласти до допустимих термінів і, якщо опадів не буде, то сіяти потрібно в сухий ґрунт, тому що в цей період настає прохолодна погода, і насіння менше псується, а посіви не зріджуються. При цьому не слід чекати дощів, а сіяти, інакше втрачається п’ять-сім днів у культивацію та посів, що затримує сходи та погіршує розвиток рослин восени.

Крім того, для посіву озимої пшениці в допустимі та пізні терміни потрібно використовувати сорти, адаптовані до пізнього посіву, та збільшувати посівну норму на 15-20% та зменшити глибину загортання насіння до 3-4 сантиметрів. Пшениця озима, яку висівають у пізні терміни та ґрунт, на Півдні України здатна забезпечити врожайність вище, ніж ячмінь.

Термін посіву пшениці озимої значною мірою залежить від сорту.

Одні з них вимагають більш ранніх строків сівби, другі – пізніших, а треті мають переваги за врожайністю лише у разі пізнього посіву озимої пшениці.

Починати сівбу потрібно пластичними сортами озимої пшениці, які восени повільно розвиваються та добре гальмують зростання та розвиток за скороченою тривалістю дня: Селенівка, Селевіта, Ґюзель, Селевана, Мудрістьодеська.

У середині оптимальних термінів краще сіяти сорти пшениці озимої Уніка одеська, Землячка одеська, Іоніка, Мудрість одеська, Журавка одеська.

Висіваючи наприкінці оптимальних, і пізні терміни, треба використовувати сорти, які слабо реагують на скорочення тривалості дня, восени інтенсивно розвиваються, мають гарні компенсаційні властивості, формують велику кількість продуктивних стебел: Терейя, Пандія, Обрана, Аріста, Манера одеська, Пилипівка.

На жаль, через погані попередники, низьку технічну оснащеність, несвоєчасну підготовку ґрунту господарства щороку не встигають посіяти озиму пшеницю в оптимальні терміни: понад 40% її площі засівають пізно, через що недобирають багато зерна.

Норми висіву насіння. Норми висіву встановлюють з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов, родючості ґрунту, строків сівби, сортових особливостей, посівних якостей насіння.

У нашій агрокліматичній зоні найкращою нормою висіву (після непарових попередників – 4,5-5,5млн.шт./га) за оптимальних термінів сівби за чорною парою є 4,0-5,0 млн. шт. / га схожого насіння. При сівбі на початку оптимальних термінів слід дотримуватись нижньої, а в кінці оптимальних – верхньої межі рекомендованих норм висіву.

Дослідженнями встановлено, що збільшення без об’єктивних причин норм висіву озимої пшениці від 4,5 до 6,0 млн. шт. /га схожого насіння, що істотно не впливає на врожайність, а в окремі роки призводить до негативних наслідків ураження рослин грибними хворобами та вилягання.

Сівба озимої пшениці різними нормами висіву істотно впливає на врожай, але не на якість зерна. Спостерігається лише тенденція до збільшення вмісту білка та клейковини у зерні, за мінімальної норми висіву насіння (2,0-3,0 млн.шт./га), порівняно з рекомендованою. Але на зріджених посівах різко зменшується врожай.

Слід зазначити, що прорахунки, які були допущені на вибір попередника, підготовки ґрунту, внесення добрив, недотримання кращих термінів сівби, неможливо компенсувати зменшенням або збільшенням норм висіву насіння.

У тих випадках, коли можливе значне зниження польової схожості через недостатню вологість ґрунту або погану його підготовку, норму висіву зменшувати не слід. Не можна її зменшувати також за пізніх термінів посіву, коли рослини не встигають добре розкуситися до початку зими. У таких випадках норма висіву насіння має становити 5,0-5,5 млн. штук схожих зерен на 1 гектар. Враховуючи те, що озимий ячмінь, жито і тритикале добре кущуються, норму висіву можна зменшити на 10-15% порівняно з озимою пшеницею.